14 жовтня, на свято Покрови Пречистої Богородиці, відзначається День українського козацтва. З давніх-давен Пречисту Богородицю козаки вважали своєю покровителькою.
Історики вважають, що українське козацтво виникло в 1480-х роках, але тільки в середині XVI століття їхня кількість зросла настільки, що козацьке військо почало впливати на перебіг політичних подій в Україні і Європі. Європейські монархи наймали козаків для участі у військових операціях. Спочатку їх основну масу становили селяни-втікачі. Були серед них також позбавлені сану міщани, духовенство, збідніла знать. До козацьких лав уливалися поляки, білоруси, росіяни, татари, але основу козацтва Придніпров’я складали українці. Російський різновид козацтва розвинувся на річці Дон. Саме слово „козак” має тюркський корінь і означає незалежну людину, яка не має чітко визначеного місця у суспільстві. Упродовж кількох століть українське козацтво захищало український народ від експансії з Півдня і Заходу.
Найбільшим і найзначущим святом була Покрова для козаків. У цей день на Січі відбувалися вибори нового отамана. Козаки вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали заступницею і покровителькою православного воїнства. На честь Покрови козаки будували багато храмів, деякі з них збереглися й донині. Перлинами архітектури вважаються Покровський собор Харкова, зведений у 1689 році, та київська трьохбанна церква Покрови на Подолі, зведена у 1766-му. Тож не дивно, що через століття це свято здобуло в Україні ще й другу назву - Козацька Покрова. Після указу президента України від 1999-го року день 14 жовтня відзначається як День українського козацтва.
День українського козацтва — це данина всім козакам, які зробили величезний внесок у формування української народності та досягнення Україною своєї незалежності. Саме виникнення козацтва допомогло консолідувати українців в боротьбі проти численних ворогів, які в 15-17 століттях неодноразово намагалися завоювати українські землі.
Лисогор Аліна, гуртківець
|